1 , 2
Найдено совпадений - 3525 за 1.00 сек.
 2461. Курсовой проект - Технологический процесс обработки детали "Вал первичный" | Компас
Введение
1 Описание назначения и конструкции детали
2 Анализ технологичности конструкции детали
3 Выбор способа получения заготовки
4. Предварительная разработка технологического процесса изготовления детали
5. Технологический маршрут изготовления детали
6. Определение припусков на механическую обработку
поверхности детали табличным методом
7. Определение припусков на механическую обработку
поверхностей детали расчетно-аналитическим методом
8. Расчет режимов резания
9. Расчет норм времени
Заключение
Список источников информации
10мм Первая ступень ᴓ48к6 длинною 87 мм, на данной ступени прорезан закрытый шпоночный паз 14N9 глубина 5.5 длинною 70Н15 мм, данная ступень имеет шероховатость Ra0.8. Вторая ступень ᴓ50h11,длинна 75 мм, шероховатость Rz40.Третья ступень начинается фаской 2*45° ᴓ56h8, длинна 65Н15,на данной поверхности прорезан второй закрытый шпоночный паз 16N9,глубина 6Н12 длинна 63Н15даyнаяповерхностьимееттребуемуюшероховатостьRz80.На четвертую поверхность переходим с помощью радиуса R3 для плавного перехода резца, поверхность ᴓ66g6 длина 53мм с обеих сторон поверхности выполнены фаски 2*45°.Последняя поверхность ᴓ50к6 длинна 30 мм и заканчивается фаской 2*45°,шероховатость данной поверхности Ra0.63.
Данная деталь изготвленаизконструкционнойлегированой стали 18ХГТ
Характеристика стали 18ХГТ ГОСТ 4543 – 71
Заменители - 20ХГР, 15ХР, 20ХНР, 25ХГНР.
Применение-шестерни,вали,полуосысателиты и др.
ЗАКЛЮЧЕНИЕ
В курсовом проекте разработаны технологические процессы на механическую обработку детали «вал» условиях массового производства.
Подробно описаны назначение детали, конструкторские и технологические особенности и требования предъявляемые к ней.
Произведена оценка технологичности конструкции детали. Проанализирован и выбран метод получения заготовки, произведен расчет минимальных припусков на механическую обработку поверхностей вала табличным и расчётно-аналитическим методами, обеспечивающие значительную экономию материала.
Произведены расчеты режимов резания и технического нормирования.
В проекте произведен подбор режущего инструмента и необходимого технического оборудования.
Дата добавления: 16.08.2017
|
|
2462. Креслення - Пристосування центровальное | Компас
1 Зусилля на штоці 24,9 кН при тискуі в мережі 4,9 МПа.
2 Зусилля закріплення 66.5 кН.
3 Сумарная похибка пристосування
4 Планки поз.14 призм оброблять з однієї установки в зборі с призмами.
5 Відхилення від симетричності установочних призм одна відносно іншої не більш 1,0мм
6 Відхилення від симетричності призмы відносно осі установочних шпонок в межах 1,5мм
7 Пристосування поддати випробуванню тиском 6,2 МПа на протязі 2 годин. Витоки не допускаються. Періодичність випробувань 6 місяців.
8 Грунт: ЭП-09Тк,колір червоний,ТУ ЯН-268-61. Шпаклівка: ХВ-00-4, ГОСТ 10277-82. Фарбувати: емаль ЭП-51, колір сірий ГОСТ 9640-75.
9 В період зберігання на поверхні без лакофарбового покриття наносити шар салідолу синтетичного марки С ГОСТ 4366-76.
Дата добавления: 26.05.2009
|
 2463. Дипломний проект - Технологічний комплекс для буріння свердловин з впровадженням обладнання для ліквідації прихватів бурильної колони | Компас
1); Ясс механічний аналог (2А1); Ясс гідромеханічний (2А1); Деталювання аналога та модернізації: перехідних верхній (А3), шток (А3), конргайка (А4), гайка (А4), натискна гайка (А4), дистанційна втулка (А4), муфта-квадрат (А3), корпус (А3), корпус-ніпель (А3), перехідник верхній (А3); Технологічний процес виготовлення перехідника верхнього (А1)
ЗМIСТ
Вступ
1 Інформаційний огляд
1.1 Призначення та виконувані функції технологічних комплексів для буріння свердловин
1.2 Прихвати колони труб
1.3 Пристрої призначені для ліквідації прихватів
2 Вибір технологічного обладнання
2.1 Аналіз конструкції свердловини
2.2 Визначення максимальних навантажень на підйомний гак бурової лебідки
2.3 Вибір категорії, класу, виду та основних параметрів бурової установки
2.4 Призначення, виконувані функції, умови роботи розглядуваного обладнання
3 Техніко – економічне обґрунтування
4. Опис технічної пропозиції
5 Розрахунки працездатності
5.1 Визначення глибини аварії бурильної колони по індикатору ваги
5.2 Визначення допустимих зусиль під час розходжування прихвачених бурильних труб
5.3 Визначення допустимого кута закручування бурильної колони під час прихватів
5.4 Розрахунок нафтової (водяної або кислотної) ванни
5.5 Розрахунок необхідної ширини щілинного каналу модернізованого яса
5.6 Визначення тиску бурового розчину на забій
5.7 Визначення коефіцієнта поглинаючої здатності пласта
6 Експлуатація та ремонт обладнання
6.1 Система ППР
6.2 Структура ремонтного циклу ППР
6.3 Типові види і причини спрацювання і відмов елементів обладнання
6.4 Класифікація способів ремонту зношених деталей
6.5 Типові класи деталей
6.6 Поверхневе зміцнення деталей
6.7 Розрахунок припусків на механічну обробку верхнього перехідника
6.8 Вибір і розрахунок режимів різання
7 Організаційно – технічні заходи з монтажу обладнання
7.1 Комплекс робіт з підготовки до проведення монтажних робіт з обладнанням для всього бурового комплексу
7.2 Особливості проведення монтажу обладнання
7.3 Підготовка до запуску та запуск змонтованого обладнання
7.4 Розрахунок чисельного складу монтажної бригади
8 Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
8.1 Охорона праці
8.2 Безпека в надзвичайних ситуаціях
9 Охорона навколишнього середовища
9.1 Основні проблеми нафтогазового комплексу в аспекті екології
9.2 Забруднення атмосферного повітря при бурових роботах
9.3 Методи знешкодження відпрацьованих бурових стічних вод, бурового шламу та відпрацьованого бурового розчину
10 Економічні розрахунки
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
У п’ятому розділі наведено комплекс розрахунків на міцність, надійність обладнання. Шостий та сьомий розділи охоплюють комплекс ремонтних та організаційно – технічних заходів стосовно обладнання.
Восьмий та дев'ятий, розділи характеризують заходи по охороні праці та безпеці в надзвичайних ситуаціях, охороні навколишнього середовища.
Розрахунок економічного ефекту від впровадження модернізованої конструкції гідромеханічного яса показав доцільність модернізації.
Технічна характеристика Бурова установка Уралмаш 4000-ДГУ:
1. Загальна установочна потужність привода лебідки, кВТ - 1524
2. Максимальна вантажопідйомність, т - 200
3. Рекомендована глибина буріння( при масі бурільної колони 30 кг), м - 4000
4. Максимальна оснастка талевої системи - 5х6
5. Максимальне натяжіння ходової гілки талевого каната, кН - 250
6. Диаметр талевого каната, мм - 32
7. Вид привода - Дизель-гідравлічний
8. Тип привода - Груповий
9. Кількість двигунів в приводі
лебідки - 4
бурових насосів - 4
10. Лебідка (шифр) - ЛБУ-1100
11. Потужність на барабані лебідки, кВт - 809
12. Буровий насос (шифр) - У8-6МА2
13. Кількість насосів - 2
ВИСНОВКИ
Під час роботи над дипломним проектом на тему «Технологічний комплекс для буріння свердловин, з впровадженням обладнання для ліквідації прихватів бурильної колони» було проаналізовано конструкцію обладнання призначеного для ліквідації прихватів.
Технічний результат, який може бути отриманий при реалізації пропонованої модернізації ясу: - зниження коефіцієнта тертя прихопленого в свердловині інструменту об породу за рахунок створення і використання високочастотної вібрації;
- ефективніше використання енергії пружно розтягнутої бурильної колони для ліквідації прихвату інструменту в свердловині за рахунок зниження сил тертя інструменту і труб бурильної колони об породу свердловини;
- зниження вірогідності позамежного підвищення напруги в гідромеханічному ясі і в трубах бурильної колони за рахунок зменшення сил опору просуванню бурильної колони і інструменту в свердловині і мастила промивальною рідиною місць тертя;
- зменшення можливості попадання шламу в закриті порожнини гідромеханічного ясу за рахунок обмеження доступу їх до затрубного простору;
- запобігання можливості передчасного зносу і дострокового руйнування деталей за рахунок розташування поверхонь деталей, що труться, в рідке мастило;
- збереження на триваліший термін в працездатному стані яса за рахунок більш раціонального режиму роботи.
Техніко – економічне обґрунтування підтверджує доцільності запропонованої модернізації. Технологічний процес визначає основні заходи при ремонті обладнання призначеного для ліквідації прихватів.
Організація робіт передбачає підготовку до проведення монтажних робіт обладнання призначеного для ліквідації прихватів, виконання монтажних робіт, випробування змонтованого обладнання і розрахунок обслуговуючого персоналу, що виконує монтажні роботи.
Охорона праці при експлуатації комплексу обладнання для звільнення прихваченої колони труб під час буріння визначає потенційні небезпеки, що виникають. Характеризує запобіжні пристосування передбачені в обладнанні на стадії проектування, заходи з техніки безпеки при експлуатації та обслуговуванні, інженерні розрахунки заходів з техніки безпеки, протипожежні заходи.
Охорона навколишнього середовища визначає джерела та види потенційного впливу на навколишнє середовище, дає оцінку впливу на повітряне, водне середовище, а також впливу на ландшафт. Формулює заходи щодо попередження і зниження негативного впливу на компоненти навколишнього середовища.
Розглянуто процес монтажу обладнання призначеного для ліквідації прихватів колон труб в свердловині. Проаналізовано конструкції та роботу даного обладнання.
Було запропоновано технічне рішення. Розрахунковим методом було встановлено доцільність модернізації, розраховано економічний ефект від впровадження на виробництві модернізованої конструкції.
Проаналізовано комплекс заходів при технічному обслуговуванні обладнання призначеного для ліквідації прихватів. Проведено технічні розрахунки виготовлення верхнього перевідника модернізованого яса, вибрано режими різання. Проаналізовано технологічне обладнання що до небезпечності, шкідливості та заходів спрямованих на безпеку праці. Проведено перевірочний розрахунок каната на міцність.
Дата добавления: 19.08.2017
|
2464. Курсовой проект - Технологический процесс обработки "Ведомая шестерня третьей и четвертой передачи трактора С - 80" | Компас
Введение
1 Описание назначения и конструкции детали
2 Анализ технологичности конструкции детали
3 Выбор способа получения заготовки
4. Предварительная разработка технологического процесса изготовления детали
5. Технологический маршрут изготовления детали
6. Определение припусков на механическую обработку
поверхности детали табличным методом
7. Определение припусков на механическую обработку
поверхностей детали расчетно-аналитическим методом
8. Расчет режимов резания
9. Расчет норм времени
Заключение
Список источников информации
В курсовом проекте разработаны технологические процессы на механическую обработку детали «Ведомая шестерня третьей и четвертой передач трактора С-80» в условиях массового производства.
Подробно описаны назначения детали, конструкторские и технологические особенности и требования предъявляемые к ней.
Произведена оценка технологичности конструкции детали. Проанализирован и выбран метод получения заготовки, произведен расчет минимальных припусков на механическую обработку поверхностей ступицы табличным и расчетно-аналитическим методами, обеспечивающие значительную экономию материала.
Произведены расчеты режимов резания и технического нормирования.
В проекте произведен подбор режущего инструмента и необходимого технологического оборудования.
Дата добавления: 20.08.2017
|
2465. ОВ Реконструкция канализационных очистных сооружений "Утёс" г. Алушта | AutoCad
, а вентиляция здания очистных сооружений предусмотрена приточно-вытяжная с механичеким побуждением с использованием приточно-вытяжных установок "Вентс".
Общие данные (Характеристика отопительно-вентиляционных систем.) - 3 листа
Вентиляция. План на отм. 0.000
Отопление. План на отм. -7.050
Вентиляция. План на отм. -7.050
Схемы систем вентиляции ПВ1
Схемы систем вентиляции П2,В2
Установка системы ПВ1
Установка системы П2
Дата добавления: 26.08.2017
|
 2466. ЭСН Освещение кондитерской фабрики г. Винница | AutoCad
, от существующих РУ-0,4 кВ. По степени надежности электроснабжения эл. приемники относятся к III-ой категории. Распределение электрической нагрузки производиться в щитах ЩНО1-8. Управление освещением осуществляется в автоматическом режиме, от годового таймера времени РЭВ-302. Сети освещения прокладываются по наружным конструкциям зданий, в стальных трубах проводом марки ПВ1. Под землей сети прокладываются кабелем марки АВВГ в трубе KOPODUR.
Общие данные
Щит ЩНО1. Схема электрическая однолинейная
Щит ЩНО2. Схема электрическая однолинейная
Щит ЩНО3. Схема электрическая однолинейная
Щит ЩНО4. Схема электрическая однолинейная
Щит ЩНО5. Схема электрическая однолинейная
Щит ЩНО6. Схема электрическая однолинейная
Щит ЩНО7. Схема электрическая однолинейная
Щит ЩНО8. Схема электрическая однолинейная
Наружные сети
Цех N3. Вид А
Цех N3. Вид B
Цех N2. Вид C
Бытовой корпус. Вид D
Крепление СИП. Узел A
Крепление СИП. Узел Б
Крепление СИП. Узел В
Дата добавления: 26.08.2017
|
2467. ЭОМ Подключение специализированного торгового комплекса | AutoCad
Общие данные
Щит ВРУ. Схема принципиальная однолинейная
Щит РП48. Схема принципиальная однолинейная
Щит ЩО1. Схема принципиальная однолинейная
Щит ЩНО. Схема принципиальная однолинейная
Щит ЩС1. Схема принципиальная однолинейная
Щит ЩК. Схема принципиальная однолинейная
План трасс. 1 этаж
План трасс. 2 этаж
Спецификация (лист 8,9)
Освещение. 1 этаж
Освещение. 2 этаж
Заземление
Дата добавления: 26.08.2017
|
2468. Дипломний проект - Проект системи електропостачання сільського населеного пункту | AutoCad
10/0,4 кВ з оцінкою її ефективності, розроблені заходи щодо забезпечення мережевого та місцевого резервного живлення споживачів.
Проаналізовані умови небезпеки для людини, яка торкнулася до одного з фазних проводів: в період аварійної роботи мережі напруга дотику в багато разів більші ніж при нормальному режимі роботи мережі. Для забезпечення безпеки обслуговуючого персоналу передбачається заземлюючий пристрій ТП-10/0,4 кВ.
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1.РОЗРАХУНОК ЕЛЕКТРИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ
1.1. Характеристика споживачів електроенергії.
1.2. Розрахунок електричних навантажень споживачів.
1.2.1. Розрахунок електричних навантажень для ТП1
1.2.2. Розрахунок електричних навантажень для ТП2
1.2.3. Розрахунок електричних навантажень для ТП3
1.3. Вибір трансформаторів ТП 10/0,4 кВ
1.3.1.Вибір трансформаторів для ТП1:
1.3.2.Вибір трансформаторів для ТП2:
1.3.3.Вибір трансформаторів для ТП3:
РОЗДІЛ 2. РОЗРАХУНОК ЕЛЕКТРИЧНОЇ МЕРЕЖІ
2.1. Вибір проводів ПЛ 0,38 кВ
2.2. Розрахунок короткого замикання
2.3. Розрахунок пристроїв захисту
2.4. Перевірка мережі під час пуску електродвигунів
РОЗДІЛ 3.НАДІЙНІСТЬ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ЕЛЕКТРОПРИЙМАЧІВ
3.1. Обгрунтування параметрів ДЕС
3.2. Технічні характеристики дизельної електростанції
3.3. Підвищення електробезпеки обслуговуючого персоналу ДЕС
3.4. Забезпечення надійності електропостачання від мережі
3.5. Схемне рішення резервного електропостачання
РОЗДІЛ 4. ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОСТІ ЕЛЕКТРОСПОЖИВАННЯ
4.1. Добові графіки навантаження ТП 10/0,4 кВ №3
4.2. Розрахунок плати за перетоки реактивної потужності без компенсації реактивної потужності
4.3. Розрахунок плати за перетоки реактивної потужності з компенсацією рективної потужності
4.4. Завантаження підстанції при компенсації реактивної потужності
4.5. Ефективність компенсації реактивної потужності на шинах 0,4 кВ ТП 10/0,4 кВ
РОЗДІЛ 5.ОХОРОНА ПРАЦІ
5.1.Напруга дотику при одинарному заземлювачі
5.2.Напруга дотику при груповому заземлювачі
5.3.Напруга дотику з урахуванням спаду напруги в опорі розтікання струму в основі опорної поверхні
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВИСНОВКИ
В даному дипломному проекті розраховано електричну мережу населеного пункту, котра включає заміну трансформаторів через моральне зношення та зміну потужності. Було вибрано для ТП1 один трансформатор ТМ-400/10, для ТП2 вибрано трансформатор ТМ-400/10, для ТП3 - трансформатор ТМ-630/10.
Передбачається заміна проводів на лініях 0,38 кВ на проводи з більшою пропускною здатністю. На ПЛ 0,38 кВ заміняємо неізольовані алюмінієві проводи на самоутримні ізольовані провода (СІП). Застосування СІП має багато переваг у порівнянні з традиційними ПЛ на основі неізольованих провідників. Вибір проводів виконано по допустимій втраті напруги, яка не повинна перевищувати в електричних мережах напругою 220-380 В - 8%.
В проекті обґрунтовано заміну апаратів захисту - заміняємо запобіжники на автоматичні вимикачі, які мають кращі показники по захисту. Вибрано вимикачі типу ВА04-36.
Підвищення надійності електропостачання підприємств АПК забезпечується за допомогою резервних електростанцій та мережевого резервування з використанням автоматичного перемикача “ASCO”, який включає в себе усі компоненти АВР.
Підвищення економічності електроспоживання забезпечується зниженням плати споживачем за реактивні перетоки шляхом компенсації реактивної потужності: при встановленні КУ за запозичені кошти за відсотковою ставкою 17% згідно курсу НБУ, чистий дисконтований дохід стає додатнім на 6-му місяці експлуатації регульованої конденсаторної установки, оскільки очікуване зменшення плати за реактивні перетоки на прикладі лише одної ТП потужністю 630 кВА складає понад 25000 грн щомісяця.
Проаналізовані умови небезпеки для людини, яка торкнулася до одного з фазних проводів в період аварійної роботи мережі, котрі в багато разів більші ніж коли вона доторкнулася до тієї ж фази при нормальному режимі роботи мережі.
Дата добавления: 31.08.2017
|
2469. Дипломний проект - Проект системи електропостачання населеного пункту Аркадіївка Київської області | AutoCad
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ:
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 ХАРАКТЕРИСТИКА ОБЄКТУ ПРОЕКТУВАННЯ
1.1. Характеристика населеного пункту
1.2. Електричні навантаження споживачів електроенергії
1.2.1. Розрахунок навантажень для житлових будинків
1.2.2. Розрахунок навантажень для будинку культури з глядацькою залою на 150 місць
1.2.3. Розрахунок вуличного освітлення
РОЗДІЛ 2 ВИБІР ПАРАМЕТРІВ ТРАНСФОРМАТОРНИХ ПІДСТАНЦІЙ ТА РЕЖИМІВ ЇХ РОБОТИ
2.1. Вимоги до надійності, якості та економічності електропостачання
2.1.1. Визначення допустимих втрат напруги
2.1.2. Заходи щодо забезпечення економічності електропостачання
2.2. Вибір номінальної потужності трансформатора
2.3. Аналіз добових графіків навантаження підстанції
РОЗДІЛ 3 ЕЛЕКТРИЧНИЙ РОЗРАХУНОК МЕРЕЖІ
3.1. Електричний розрахунок мережі 0,38 кВ
3.1.1. Вибір перетину дротів і розрахунок втрати напруги в ПЛ 0,38 кВ
3.1.2. Визначення глибини провалу напруги при пуску асинхронного двигуна
3.2. Вибір перетинів дротів і розрахунок втрати напруги в ПЛ 10 кВ
РОЗДІЛ 4 РОЗРАХУНОК ПРИСТРОЇВ ЗАХИСТУ ЕЛЕКТРИЧНОЇ МЕРЕЖІ
4.1. Розрахунок струмів короткого замикання
4.2. Вибір апаратури захисту
4.3. Загальна характеристика перенапружень і засобів захисту від них
4.4. Захист від набігаючих хвиль перенапруження
РОЗДІЛ 5 ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОСТІ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ
5.1. Аналіз режиму навантаження ТП 10/0,4 кВ №214
5.2. Розрахунок плати за перетоки реактивної потужності без КРП
5.3. Розрахунок плати за перетоки реактивної потужності з КРП
5.4. Графіки навантаження при компенсації реактивної потужності
5.5. Ефективність КРП на шинах 0,4 кВ ТП 10/0,4 кВ
РОЗДІЛ 6 ОХОРОНА ПРАЦІ
6.1. Безпечність об’єкта проектування
6.1.1. Визначення джерел небезпеки
6.1.2. Визначення категорій приміщень та класів виробничих зон
6.1.3. Розробка заходів щодо усунення небезпечних та шкідливих виробничих факторів
6.1.4. Розрахунок потреби та вибір захисних засобів
6.2. Вибір захисту від грозових перенапруг
6.3. Розрахунок заземлюючих пристроїв
6.4. Захист від прямих ударів блискавки
6.5. Заходи протипожежного захисту на підстанції
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВИСНОВКИ
У даному дипломному проекті виконаний розрахунок електропостачання с. Аркадіївка. В ході виконання дипломного проекту були розглянуті наступні питання: характеристика об'єкту проектування, розрахунок електричних навантажень, вибір потужності силових трансформаторів, вибір марки і перетину дротів ПЛ 10 і 0,38 кВ, вибір захисної апаратури, розрахунок заземлюючих пристроїв, захист трансформаторної підстанції від перенапружень. розглянуті питання екології і безпеки життєдіяльності.
Розрахунки в економічній частині показали, що установка громовідводу, нових розрядників, апаратура захисту і заміна дротів повітряній лінії 10 кВ не лише зменшує втрати електроенергії і збільшує надійність електропостачання споживачів, але також дозволяє скоротити збиток від недовідпуску електроенергії споживачам внаслідок аварійних відключень лінії. Термін окупності реконструкції трансформаторної підстанції складає 1,03 років. Виходячи зі всього вище перерахованого я вважаю, що доцільно виконати реконструкцію електропостачання КТП №110.
Запропоновано заходи щодо підвищення економічності електроспоживання, котрі розглянуті на прикладі ТП 10/0,4 кВ №214 з номінальною потужністю 100 кВА. Тут встановлено КУ 50 кВАр (10 ступенів по 5 кВАр), що дозволяє зменшити величину плати за спожиту реактивну електроенергії на 1605 грн/місяць і окуповується протягом 11 місяців роботи КУ.
Розраховані уставки та вибрані параметри пристроїв захисту електричної мереі від перенапруги та коротких замикань.
Прийняті рішення в дипломному проекті щодо заземлюючого пристрою підстанції та пристроїв захисту електричної мережі відповідають вимогам правил техніки безпеки.
Дата добавления: 31.08.2017
|
2470. ВК Котельная | AutoCad
2 струи по 2,5л/с
Общие данные
План на отм. 0.000. М1:50
Схема систем В1;Т3. Схема водомерного узла
Схема систем К1; К3
Пожарный шкаф для одиночного пожарного крана ∅50мм
Уплотнение канализационного выпуска и ввода водопровода, проходящего через наружную стену в сухих грунтах
Дата добавления: 05.09.2017
|
2471. Дипломний проект - Цех магнієвого литва в кокіль потужністю 880 т виливків на рік в м. Запоріжжя | Компас
Вступ
1 Загальна частина
1.1 Вибір місця будування цеху
1.2 Розрахунок виробничої програми
1.2.1 Аналіз виробничої програми
1.2.2 Режим роботи і фонди часу
1.3 Розрахунок основних відділень ливарного цеху
1.3.1 Розрахунок плавильно-заливального відділення
1.3.2 Розрахунок відділення заливки
1.3.3 Розрахунок відділення фінішних операцій
1.4 Розрахунок складів та допоміжних приміщень
1.4.1 Розрахунок складів
1.4.2 Розрахунок допоміжних приміщень
1.4.2.1Експрес-хімічна лабораторія
1.4.2.2Лабораторії ЛЮМ та рентген контролю
1.4.2.3Цехові служби
1.4.2.4Дільниця ремонту механічного обладнання
1.4.2.5Дільниця ремонту енергетичного обладнання
1.4.2.6Дільниці контролю геометрії
1.4.2.7Лабораторії
1.4.2.8Комори
1.4.2.9Підвальні приміщення
1.4.2.10Внутрішньо цеховий транспорт
2 Енергетична частина
2.1 Витрати електроенергії
2.2 Витрата стисненого повітря
2.3 Витрати води
2.4 Витрати пального та пару
3 Будівельна частина
3.1 Виробнича будівля
3.1.1 Опалення і вентиляція
3.1.2 Водопостачання і каналізація
3.1.3 Освітлення
3.2 Адміністративно-побутове приміщення
4 Технологічна частина
4.1 Технологія виготовлення виливка
4.1.1 Плавка сплаву
4.1.2 Підготовка печі до роботи
4.1.3 Підготовка плавильно-розливального інструменту
4.1.4 Шихтові матеріали та їх підготовка до завантаження
4.1.5 Плавка магнієвого сплаву в індукційній тигельній печі ІПМ-500
4.1.6 Контроль якості металу
4.1.7 Транспортування рідкого металу у кокільне відділення
4.2 Виготовлення виливків на кокільних верстатах
4.2.1 Підготовка кокілю до заливання
4.2.2 Заливання металу у форму
4.2.3 Витримка і витягнення виливків з форми
4.3 Фінішні операції
4.3.1 Відрізання ливників
4.3.2 Зачищення виливків
4.3.3 Контроль якості
4.3.4 Термічна обробка виливків
4.3.5 Кінцевий контроль якості
4.4 Розрахунок площі перетину ливникової системи
5 Конструкторська частина
5.1 Характеристика і номінальні дані печі для плавки магнієвих сплавів
5.2 Призначення і принцип дії печі ІПМ-500
5.3 Розрахунок індукційної тигельній печі для плавки магнієвих сплавів
5.3.1 Розрахунок геометричних розмірів тигля
5.3.2 Вибір частоти струму живлення печі
5.3.3 Тепловий розрахунок печі
6 Організаційно економічна частина
6.1 Виробнича програма та її матеріальне забезпечення
6.2 Основні фонди цеху
6.3 Праця та заробітна плата
6.3.1 Розрахунок чисельності працюючих
6.3.2 Розрахунок фонду заробітної плати
6.4 Собівартість продукції
6.4.1 Розрахунок витрат на утримання та експлуатацію
6.4.2 Розрахунок цехових витрат
6.5 Економічне обґрунтування проектованого цеху
6.6 Висновки
7 Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях
7.1 Аналіз потенційних небезпек
7.2 Заходи по забезпеченню безпеки
7.3 Заходи по забезпеченню виробничої санітарії та гігієни праці
7.4 Заходи пожежної безпеки
7.5 Організація цивільного захисту на промисловому об´єкті
Висновки
Перелік посилань
Додаток А
Проектований ливарний цех магнієвого литва моторобудівного заводу розташовуємо в одноповерховій будівлі каркасного типу прямокутного перерізу з габаритними розмірами 48 × 72 м.
Плавильне відділення, склади шихтових і допоміжних матеріалів розташовані в поперечному прольоті шириною 18 м і довжиною 36 м. заливальних, фінішних операцій та допоміжні відділення цехи розташовані в 2-х поздовжніх прольотах шириною 24 м.
Несучий каркас будівлі складається з колон, встановлених на фундаменті і пов'язаних балками і фермами. Колони і спираються на них ферми утворюють поперечні рами, які пов'язані в поздовжньому напрямку фундаментними обв'язувальними балками, підкрановими балками, а також зв'язками жорсткості. Для каркаса будівлі вибираємо залізобетонні конструкції (збірні), що дає значне скорочення трудомісткості робіт і строків будівництва.
Фундаменти і фундаментні балки - залізобетонні.
Колони підрозділяються на зовнішні і внутрішні. Крок колон по зовнішній і внутрішній осях становить 6 м, що зумовлено довжиною огороджувальних конструкцій (стінових панелей довжиною 6 м).
Так як на складі шихтових матеріалів, в плавильному та заливальному відділеннях, а також відділенні фінішних операцій є крани, то колони мають консолі для обпирання підкранових балок. Колони прямокутного перерізу розміром 600 × 800 мм.
Підкранові балки для мостових кранів з вантажопідйомністю Q = 10 т залізобетонні таврового перетину .
Покриття ливарного цеху, складається з несучих балок і ферм, настилу, теплоізоляції і покрівлі. Ферми в цеху приймаємо сегментні розкосів. Матеріал балок і ферм - збірний залізобетон. На збірні залізобетонні фермам укладаються збірні залізобетонні плити покриття довжиною 6 м. Покрівель-не покриття - рулонна багатошарова покрівля з водостійкого матеріалу, яка укладається на бітумній мастиці на шар утеплювача.
Стіни виробничої будівлі самонесучі, виконані з бетонних панелей. Вони несуть функцію захисної конструкції і сприймають навантаження від сили тяжіння, гнучко пов'язані з каркасом будинку. Розмір стінових панелей - 1,2 × 6 м, товщина стін 380 мм для південних районів. Для природного освітлення будівлі в зовнішніх стінах виконані світлові отвори, заповнені віконними палітурками розміром 4,0 × 3,6 м. Підвіконня розташовуються на висоті 1,2 м від рівня підлоги. У відділеннях, обладнаних мостовими кранами, віконні прорізи влаштовані у 2 яруси. Верхній ярус використовується для освітлення надкранового простору.
Для освітлення всієї площі цеху використовується верхнє освітлення через ліхтарі, які служать і для природної вентиляції. У покрівлях влаштовані світлоаераційні ліхтарі з двостороннім склінням. Відстань від торців ліхтарів до зовнішніх стін будинку дорівнює кроку кроквяних конструкцій - 6м.
Зовнішні ворота в цеху встановлено двостулкові з ручним закриванням розміром 4,0 × 3,6 м. У відділеннях встановлені одноі двостулкові двері з висотою 2,8 м. Ширина одностулкових дверей становить 0,9 м, мінімальна ширина двостулковими - 1,3 м.
Для розміщення транспортних систем і трубопроводів у цеху передбачені підвальні приміщення, тунелі і канали.
Підлоги в проектованому цеху складаються з покриття, прошарку, стяжки і підстави. Покриття підлог у плавильному відділенні виконуємо з чавунних плит. На складі шихтових і допоміжних матеріалів, заливальному, фінішних операцій і допоміжних відділеннях цеху - із збірних залізобетонних плит.
Адміністративно-побутове приміщення
До побутових приміщень цеху відносять гардеробні, душові, медпункт, буфет, умивальні, санвузли, палильні приміщення, приміщення для відпочинку і особистої гігієни жінок. До адміністративних приміщень - кабінети і кімнати керівного та технічного персоналу цеху, зали засідань.
Адміністративно-побутове приміщення розміщене у прибудові до виробничого будинку. Ширина будівлі 12 м і довжина 48 м, при кроці колон 6 м. Будівля двоповерхова з висотою поверхів 3,3 м.
Зовнішні стіни адміністративно-побутового будівлі несучі. Несучий каркас виконаний з залізобетонних колон з розміром у перерізі 300 × 400 мм. Колони виконані на всю висоту будівлі. Будівля безгорищних, з теплою пок-рівлею. Стіни виконані з цегли. У вологих приміщеннях (душові, умивальні та ін.) стіни на всю висоту від підлоги облицьовані глазурованими плитками. Перегородки виконані з склоблоків товщиною ¼ цегли. Підлоги в побутових приміщеннях зроблені з керамічних рифлених плиток, а в конторах застелені лінолеумом або паркетом.
Площа гардеробних визначається кількістю шаф для зберігання одягу. Нормами передбачено одна шафа для одного робітника. Розмір подвійної шафи 50 × 33 см з висотою 1,65 м. Ширина проходу між закритими шафами не менше 1 м. Верхній одяг працівників контори, лабораторій та різних служб зберігається на вішалках. Довжина вішалки визначається з розрахунку 5 гачків на 1 под. м.
Душові розміщуються в приміщеннях, суміжних із гардеробними. При душових передбачаються приміщення для переодягання, на кожен душ встановлюється лава на три місця довжиною 1,2 м і шириною 0,3 м. Кількість душів визначається з розрахунку - один душ на 10 осіб, що працюють у найбільш численній зміні. Розмір відкритих душових кабін 0,9 × 0,9 м, місць для переодягання - не менше 0,6 × 0,9 м. Ширина проходів між рядами кабін не менше 1,5 м, а між кабінами і стіною - не менше 0, 9 м. Розрахунковий час дії душовою після кожної зміни приймається 45 хв. Душове приміщення має витяжну і припливну вентиляцію.
Кількість умивальників визначається за розрахунком один умивальник на 20 осіб з подачею гарячої води до 30% умивальників. Площа на один кран становить 2,1 м2, відстань між кранами - 0,6 м, ширина проходів - 1,6 м.
Санвузли в цеху розміщуються рівномірно на відстані не більше 75 м від робочого місця з розміром кабін 1,2 × 0,9 м. Їх кількість визначається з розрахунку 15 жінок на одну підлогову чашу (унітаз) в найбільш численній зміні і 30 чоловіків на одну підлогову чашу (унітаз) і на один пісуар.
Норми проектування адміністративних приміщень складає: для робочих кімнат управлінь - 4 м2 на одного працюючого в найбільш численній зміні; для кімнат конструкторського бюро - 6 м2 на один креслярський стіл; для залів засідань місткістю понад 100 чоловік - по 0,9 м2 на кожне місце.
У цеху передбачається буфет з виготовленням гарячих страв, що доставляються з їдальні.
Кількість обідніх місць в буфеті приймається з розрахунку одне місце на 4 людини, які працюють в денний зміні. Кількість роздавальних стійок та їх обладнання повинні забезпечити відпуск обідів в кожному потоці протягом не більше 10 хвилин.
Відстань від робочих місць до питних фонтанчиків або до установок роздачі газованої води повинно бути не більше 75 м.
У цеху передбачається медичний пункт, який розміщується на першому поверсі побутових приміщень. Площа медичного пункту складає 40 м2.
Ливарні цехи повинні будуватися з урахуванням естетичних вимог виробничого середовища: застосування колірної обробки будівельних конструкцій, технологічного і транспортного устаткування, цехових комунікацій, скульптури, живопису, озеленення, зручного і елегантного одягу, пристроїв в цехах упорядкованих і художньо оформлених місць відпочинку .
Дата добавления: 07.09.2017
|
2472. Курсовий проект - Проектування підприємства на 300 легкових автомобілів | Kомпас
Вступ
1. Експлуатаційна частина
1.1 Призначення підприємства
1.2 Маршрути перевезень, що здійснюватиме АТП
1.3 Режим роботи АТП
1.4 Необхідність проектування АТП
2. Технологічний розрахунок
2.1 Вибір даних
2.2 Визначення чисельності виробничих працівників
2.3 Розрахунок кількості постів ЩО, ТО-1, ТО-2, Д-1, Д-2, ПР рухомого складу
2.4 Розрахунок площі виробничих приміщень
3. Технологічний план підприємства
3.1 Функціональна схема переміщення транспорту по АТП при ТО і ПР
3.2 Виробничий процес підприємства
3.3 Техніко-економічні показники підприємства
4. Будівельна частина
4.1Характеристика території підприємства
4.2 Обгрінтування виробничо-планувальних рішень
5. Технічний проект зварювальної дільниці
5.1 Підбір технологічного обладнання
5.2 Планувальне рішення зварювальної дільниці
5.3 Технологічний процес зварювальної дільниці
6. Організація і управління виробництвом ТО і ПР
6.1 Структура АТП
6.2 Призначення системи організації ТО і ПР
6.3 Загальна структура і управління виробництвом ТО і ПР
6.4 Організація праці ремонтних робітників
6.5 Функції і задачі основних виробничих підрозділів та їх керівників
Висновки
Список використаних джерел
Підприємство автомобільного транспорту, що проектується, призначене для здійснення пасажирських перевезень.
Тривалість роботи підприємства – 255 днів у році.
Середньодобовий пробіг, км, 380.
Категорія умов експлуатації – І.
Природно-кліматичні умови помірні.
Згідно завдання легковий автомобіль: FIAT Uno
Кількість автомобілів на АТП відповідно: 300 од.
Технічний стан – 50% до КР.
Технічні характеристики автомобіля FIAT Uno
Робочий об'єм двигуна: 1.3 л;
Потужність: 65 к.с. при 5400 об/хв;
Крутний момент: 100 Нм при 3000 об/хв;
Максимальна швидкість: 165 км/год;
Витрата палива у змішаному циклі: 7л/100км;
Марка палива: бензин А-92;
Габаритні розміри:
- довжина: 3644 мм;
- ширина: 1560 мм;
- висота: 1425 мм;
- колісна база: 2362 мм;
Споряджена маса: 750 кг;
Допустима маса: 1250 кг;
Об'єм паливного бака: 42 л;
Кількість пасажирських місць: 4;
Висновки
У курсовому проекті було розраховано АТП на 300 легкових автомобілів FIAT Uno.
Для кращої організації виробництва ТО і ПР було запропоновано метод спеціалізованих бригад, що дає змогу підвищити продуктивність праці робітників на виробництві, а також збільшити рентабельність автотранспортного підприємства.
Проведено підбір необхідного обладнання дільниці зварювання, що дозволить якісно та продуктивно проводити зварювальні роботи на підприємтсві.
Основін показники проекту:
- коефіцієнт технічної готовності: т=0,88;
- загальна трудомісткість робіт на АТП: ТАТП=107549,87 люд.год;
- загальна кількість штатних водіїв: РШ=288 чол.;
Добова програма:
- кількість ТО-1 за добу: ΣN1д=15,04 обслуговувань;
- кількість ТО-2 за добу: ΣN2д=4,68 обслуговувань;
- кількість ЩО за добу: ΣNЩОд=263,9 обслуговувань;
Площі:
- загальна площа підприємства – 1,813 га;
- площа забудови – 2195,16 м2;
- площа виробничого корпусу: Fвк=1463,44 м2;
- площа допоміжних приміщень: Fдоп=731,72 м2;
Площі на 1 автомобіль:
- виробничих дільниць: Fвс= FЗАБ/ Аі=7,32 м2.
- території: FТР= FТЕР/ Аі=60,44 м2.
Дата добавления: 09.09.2017
|
2473. Дипломний проект - Електропостачання житлового комплексу твінхаусів «Аристократ» в Київськії області | AutoCad
Вступ
1 Загальна характеристика споживачів
2 Вибір схеми та конструктивного виконання електричної мережі
2.1 Вибір схеми розподільної мережі 0,4 кВ
2.2 Вибір конструктивного виконання ТП
2.3 Вибір схеми та конструктивного виконання мережі 10 кВ
3 Визначення електричних навантажень
3.1 Загальне положення
3.2 Розрахунок навантаження будинків на І рівні електропостачання
3.3 Розрахунок навантаження будинків на ІІ рівні електропостачання
3.4 Розрахунок навантаження будинків на ІІІ рівні електропостачання
3.5 Розрахунок навантажень споруд
3.6 Розрахунок навантаження комплексу
4 Вибір числа та потужності трансформаторів ТП
4.1 Вибір числа, коефіцієнта завантаження та потужності трансформаторів трансформаторних підстанцій
4.2 Вибір потужності трансформаторів з техніко-економічним порівнянням варіантів
5 Вибір потужності компенсуючи пристроїв
5.1 Визначення реактивної потужності компенсуючи пристроїв споживачів електроенергії комплексу
5.2 Визначення потужності конденсаторних установок з номінальною напругою конденсаторів 0,4 кВ
6 Вибір перерізу провідників
6.1 Вибір перерізу кабельної лінії напругою понад 1 кВ
6.2 Вибір перерізу провідників КЛ–0,4 кВ що живлять РШ
6.3 Вибір перерізу КЛ–0,4 кВ що живлять житлові будинки
6.4 Розрахунок втрат і відхилень напруги у силовій мережі
7 Розрахунок струмів короткого замикання
7.1 Розрахунок струмів трифазного короткого замикання
8 Вибір електричних апаратів
8.1 Вибір вимикачів
8.2 Вибір трансформаторів струму
8.3 Вибір трансформаторів напруги
8.4 Вибір вимикачів навантаження
9 Релейний захист та автоматика
9.1 Максимальний струмовий захист
9.2 Струмова відсічка
10 Охорона праці та цивільний захист
10.1 Характеристика можливих безпечних та шкідливих факторів, які створює проектуємим об’єктом
10.2 Заходи, спрямовані на усування дії виявлених факторів
10.3 Індивідуальне завдання
11 Економічна частина
11.1 Розрахунок витрат на впровадження проекту
11.2 Календарне планування
Висновок
Перелік літератури
Графична частина:
1 План котеджного містечка
2 Схема електропостачання на напрузі 10 кВ
3 План мереж 0,4 кВ
4 Схема мережі 0,4 кВ
5 Уставки РЗА
6 План РП/ТП
Споживачами еклектичної енергії являються побутові електроприймачі та електричне освітлення твінхаусів. На території комплексу збудовано твінхауси 2-х типів:
– 96 типу „Люкс”;
– 96 типу „Маєток”.
Також на території кооперативу розташовані наступні об’єкти:
– Універсам (площа торгової зали – 4000 м2);
– Адміністративна будівля (площею 1000 м2);
– Дитячий садок ( кількість місць -150).
Також споживачем електроенергії являється вуличне освітлення комплексу твінхаусів.
ВИСНОВОК
В дипломному проекті розроблено електропостачання житлового комплексу твінхаусів «Аристократ». Проведено розрахунок електричних навантажень твінхаусів та комплексу, обрано число та потужність трансформаторів ТП, визначена потужність батарей конденсаторів для компенсації реактивної потужності. Виконано розрахунок струмів короткого замикання, обрані високовольтні кабелі та електричні апарати, а також релейний захист та автоматика.
Розроблено розділ “Охорона праці та цивільний захист”.
Дата добавления: 11.09.2017
|
2474. Курсовий проект (технікум) - Розрахунок і проектування черв’ячного редуктора U=20 і відкрита передача | Kомпас
Вступ
1 Вибір електродвигуна та кінематичний розрахунок
2 Вибір матеріалів для черв’ячної пари
3 Попередній розрахунок валів редуктора
4 Розрахунок розмірів черв’ячної пари та перевірка на міцність зубців колеса
5 Вибір і розрахунок шпоночних з’єднань
6 Проектний і перевірочний розрахунок пасової передачі
7 Компонування редуктора
8 Попередній розрахунок веденого вала на стомленість
9 Перевірка довготривалості підшипників
10 Загальний розділ
Література
Додаток
Технічна характеристика
1. Обертаючий момент на тихохідному валу - Т = 396.7 Нм.
2. Частота обертання тихохідного вала n = 145 об/хв
3. Передаточне число редуктора U = 20
4. Коефіцієнт корисної дії ? = 0,93%
5. Частота обертання швидкохідного вала = 2900 об/хв
1. тип редуктора – боковий черв'як;
2. потужність на веденому валу ланцюгової передачі – Р3 = 6,018 кВт;
3. частота обертання веденого вала – n3 = 145 об/хв;
Дата добавления: 12.09.2017
|
2475. Курсовий проект (технікум) - Обслуговування та ремонт газового компресора Borsig | Kомпас
Вступ
1 Загальний розділ
1.1 Призначення компресора в технологічному процесі та опис його конструкції
1.2 Зміст поточного й капітального ремонту компресора
1.3 Підготовка компресора до ремонту
1.4 Обладнання, пристосування, інструмент та матеріали, які використовуються під час ремонту
1.5 Послідовність розбирання компресора
2 Спеціальний розділ
2.1 Технологія ремонту основних вузлів і деталей компресора
2.2 Послідовність зборки компресора
2.3 Випробування компресора та здача його в експлуатацію
2.4 Перевірочний розрахунок на міцність відремонтованих деталей
3 Охорона праці
3.1 Техніка безпеки при проведенні ремонтних робіт
3.2 Промислова санітарія
3.3 Заходи з протипожежної безпеки
4 Економічний розділ
4.1 Розрахунок та складання графіку ППР
4.2 Розрахунок заробітної плати та нарахувань
4.3 Розрахунок ремонтних матеріалів на проведення ремонтів та накладних витрат
4.4 Зведення витрат на проведення ремонтних робіт
4.5 Техніко-економічне обґрунтування прийнятих рішень
Додаток 4 (обов’язковий)
Література
Вихідні дані:
Газовий компресор Borsig:
потужність 25000 м3/год,
тиск 68 кгс/см2,
діаметр циліндра 400мм,
Потужність приводу 5800кВт
Поршневий компресор вихідного газу виробництва фірми BORSIG призначений для компримування вихідного газу (водень (Н2) - від 60 до 70%, вуглецю діоксид (СО2) - Не більше 7,0% , кисень (О2) і аргон (Ar) - Не більше 0,6%, метан (СН4) - Не більше 4,0%, азот (N2) - Не більше 5,0%, вуглецю оксид (СО) - 20, 0-27,0%) від тиску 0,04 кгс / см2 до тиску 68 кгс / см2 і подачі його як технологічного газу на установку синтезу метанолу для отримання метанолу сирцю.
Компресорна установка включає в себе: компресор з приводом, обв'язувальні трубопроводи, системи охолодження, змащення й управління.
Компресор - поршневий горизонтальний шестициліндровий
чотириступінчастий подвійної дії, оснащений лубрикаційною системою змащення робочих поверхонь, циліндрами з водяним охолодженням, виконаний на оппозитній чотирьохрядній базі з приводом від синхронного електродвигуна.
Газовий компресор складається з: станини і направляючих, колінчастих валів і їх підшипників, циліндрів і втулок, поршнів, поршневих кілець і штоків, шатунів, крейцкопфів, клапанів, систем змащення, міжступінчатого обладнання і трубопроводів, запобіжної арматури.
1. Номінальна продуктивність при нормальних умовах всасу - 25000 нм3/год
2. Тиск на всасі - 0.04 кгс/см2
3. Тиск змазчувального масла - 1.5 кгс/см2
4. Діаметр циліндру - 400 мм
5. Тиск у циліндрі - 68 кгс/см2
6. Температура в циліндрі - не більш 160°С
7. Ход поршня - 500 мм
8. Швидкість обертання валу - 214 об/хв
9. Потужність приводу - 5800 кВт
10. Тип клапанів - пластинчастий
Дата добавления: 12.09.2017
|
© Rundex 1.2 |
